Зуєва
Лідія Савівна
1922 року народження
( нині покійна )
Розпочала свою учительську роботу в 1947 році в Кам'янській початковій школі.
В 1950 році переїхала в Дрогобицьку область ( нині Львівська )
Новострілищанський район, село Грусятиці, де працювала вчителем 1 - 4 класів
і викладачем географії, історії, природи 5 - 7 класів.
В 1952 році прийнята на роботу в Кам'янську СШ учителем української мови
5 - 10 класів.
А в 1954 році переведена з Кам'янської СШ учителем української мови
в Жовтокам'янську СШ, а згодом по своїй спеціальності стала
працювати вчителем 1 - 4 класів.
Я дуже любила своїх учнів і вони відповідали мені тим же.
З батьками у мене був тісний зв'язок. Вони мені допомагали, а я їм.
Часто ходили з дітьми на екскурсію в природу, розважалися різними іграми.
З четвертими класами ходили на екскурсію на ферму в село Михайлівку.
Дуже святково і радісно проходили прийоми в піонери.
Це було справжнє свято для всього класу і школи, до якого ретельно готувалися
всі діти.
Були квіти ( саме в цей час були тюльпани).
Я завжди вітала їх квітами і вітальними листівками.
Вітала завжди з днем народження.
Дарувала їм невеличкі подарунки.
Вони теж не забували вітати мене з святами.
Колектив вчителів 1 - 4 класів був дружний.
Це такі класоводи, як Тюріна Наталя Миронівна, Плаксіна Марія Кирилівна,
Кравченко ЛюбовСергіївна, Ковальова Марія Зінов'ївна, яка була моєю подругою.
Ми з нею ділилися питаннями чи проблемами, які у нас виникали і разом
вирішували їх.
Працювала я в рідній школі до виходу на пенсію ( до 27 січня 1977 року ).
Мала нагороди за сумлінну працю - грамоти, подяки, медаль "Ветеран труда" ( за долголетний добросовестный труд ).
Багато чого вже забулось. З віком стала забувати.
Роки своє беруть.
Теперешніму колективу бажаю високих трудових успіхів,
здоров'я, щастя, взаємопорозуміння між собою і учнями.
