Один із найвеличніших днів Різдвяного циклу - Василя Великого. Напередодні ввечері до кожної оселі заходили переодягнені Меланки та Василі, колядували і бажали господарям доброго року.
Нова радість стала, Яка не бувала Над вертепом Звізда ясна на весь світ засіяла.
Засіяла Різдвяна зірка і в серцях наших учнів. Виникла потреба поділитися радістю, святковим настроєм з іншими. Старшокласники школи вирішили завітати на гостини до наших односельчан похилого віку і « помеланкувати ». Адже ці люди вже далі порогу свого будинку і не виходять, мало спілкуються з людьми, бо однолітки вже старі, а у молоді свої справи. Діти теж живуть своїми родинами і приїздять до батьків не часто.
В Слові Божому є порада в першу чергу вважати на вдів. Тож і пішли учні до одиноких вчителів – пенсіонерів: Огурцової Н.Г., Коротич Ю.І.,Грищенко В.М., Ковальчук Г.М. Потім відвідали родину, які взяла на себе відповідальність за сімох дітей, позбавлених батьківського піклування. Завітали і до тяжкохворих односельчан. А коли поверталися додому, то « меланкували » і в учителів нашої школи.
