Головна | Реєстрація | Вхід | RSSНеділя, 29.03.2020, 21:04

Меню сайту
Категорії
Пам'ять [14]
Ці вчителі працювали в школі і залишилися в нашій пам'яті.
Інтернет - безпека

В лютому відмічають Міжнародний День безпечного інтернету. Рекомендовані інформаційні ресурси:

Сайт Онляндія – безпечна веб-країна

Сайт про безпеку в Інтернеті від Google

Посібник «Освіта в сфері прав людини в Інтернеті»

Онлайн курс «Права людини та Інтернет»

Тренінгові вправи з безпечної поведінки в Інтернеті для дітей та молоді

Безпека і права



Безпека для малих і дорослих

"Я маю право"
Загальнонаціональний правопросвітницький проект
Онлайн школа
Віртуальна майстерня
Нам цікаво
Хто Ви, наш гість?
Всього відповідей: 323
***
Що Ви цінуєте в людях ?
Всього відповідей: 260
Міні - чат
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Наша кнопка

Форма входу

Каталог статей

Головна » Статті » Історія і сьогодення » Пам'ять

Мажара Ганна Данилівна
Із спогадів вчительки




                                   





                                                                   
                                                               
                                                             


                                        
                                     Мажара ( Макаренко )
                                             Ганна Данилівна

                                                 ( нині покійна )
                                
                                 народилася 10 жовтня 1928 року
               в селі Базавлук  Апостолівського ( Нікопольського ) району
                                     Дніпропетровської області
 
З 1936 по 1941 рр. навчалася в Базавлуцькій семирічній школі.
Потім з 1944 по 1948 роки навчалася в Шолоховській середній школі.
Після закінчення школи поступила в Нікопольський учительський інститут на фізико – математичний факультет, який закінчила в 1950 році.
Одержала призначення в Ново – Костромську семирічну школу учителем
математики і фізики, де і працювала 2 роки.
Село Мала Костромка в ті роки – маленьке, без електроосвітлення.
Діти і їх батьки з великою повагою ставилися до вчителів.
З великим задоволенням приймали участь в гуртках і художній самодіяльності.
Розучували пісні під патефон.
Шкода було розлучатися, але за рішенням райвно я була в 1952 році
переведена в Жовтокам’янську семирічну школу.
З 1955 року ця школа – вже середня.
Перший випуск 10 класу був у 1958 році.
Так з 1952 року Жовтокам’янська школа стала рідною на все трудове життя.
В ній я пропрацювала 31 рік, до 1983р., поки не пішла на заслужений відпочинок.
Спочатку 10 років працювала учителем, потім 3 роки – завучем,
потім 3 роки вчителем і знову завучем довгі 18 років, до пенсії .
Учителькою я була лише 13 років, але то були найкращі радісні роки,
бо працювала з дітьми, була класним керівником, любила своїх дітей
і вони любили мене.
Завжди спішила до своїх вихованців.
Вони мене і через 40 років не забувають, хоч вже і самі мають онуків.
Тоді ми багато працювали з учнями додатково, відвідували часто
їх домівки, були у гарних стосунках.
Крім уроків, ходили в походи, на екскурсії, готувалися до концертів і олімпіад.
Найкращі роки в школі для мене були перші 10 років ( з 1952 по 1962 ).
Ми тоді були молоді вчительки і робили все з великим ентузіазмом
 і задоволенням.
В 1955 році я вийшла заміж і народила двох дітей.
Встигала скрізь: і вдома, і на роботі, і в громадській роботі.
Була комсоргом заводської організації до 1965 року, а в 1958 р. стала
членом КПРС ( до 1991 року).
Прийшлося мені ще навчатися заочно в Криворізькому педінституті.
Закінчила в 1964р.
Згодом почалися в школі різні новації: то вивчення передових досвідів,
то плани самоосвіти, то над якою проблемою працює школа,
то різні звіти, то робота з відстаючими, проценти успішності
 і ще багато різної писанини.
Через цю писанину я віддалилася від учнів, тільки уроки.
А учні вже не мої, в них свої класні керівники.
А з вчителями лише тільки в свята могли зібратися і погомоніти про все на світі.
Ще і на хор збиралися, брали участь в районній олімпіаді художньої
самодіяльності.
Багато є чого згадати.
Ми тепер - почесні гості в школі і завжди буваємо на святі Першого Дзвоника.
І перші наші учні - вже пенсіонери і приводять до школи своїх онуків.
З повагою вітаються до нас , стареньких, згадують свої шкільні роки,
які тоді були порядки, які вимоги, які пісні співали 40 - 45 років тому.
Як їздили на степ працювати, допомагали колгоспам з оточуючих сіл.
Працювали безкоштовно, а вже пізніше стали трохи оплачувати.
Ці гроші школа витрачала на екскурсії для дітей.
Що ще можна сказати?
В 1999 р. поновила членство в партії, але по старості і за станом здоров’я вибула.
Але і до цього часу я не змінила своїх поглядів і переконань.
Вже 21 рік я на пенсії.
В нашій школі зараз багато вчителів, які були моїми учнями.
Зараз вони також на пенсії. Це: Коротич ( Тюріна ) Ю.І.,
Куменко О.С., Кобриня ( Фаст ) В.І., Вовк Т.І., Ковальчук Г.М.
На зміну прийшли ще молодші наші учні: Мажара Т.І., Сівцова Н.А., Сергієнко В.М. і ін.
Радіємо ми, що наша школа поповнюється своїми кадрами, що хороша підросла нам зміна.
Надіюсь, що вони продовжать писати нашу історію і відмітять ще багато
ювілеїв школи в майбутньому.
Приєднуюсь до побажання вчителям - колегам вчительки Зеленодольської
школи.

Учителям-коллегам

Учитель! Ты великий человек!
Твой труд восславили стократ
Ты в памяти учащихся вовек,
Тебе все умные благодарят

С детьми ты в поисках всегда.
Работа у тебя чудесна.
Ты не стареешь никогда,
Твой труд достоин песен.

Как нужен ты, учитель, всем:
И юноше, и пожилому.
Ведь обращаются к тебе со всем:
По-доброму и по-плохому.

В душах ты совесть пробуди.
Пусть жажда к знаниям проснется.
Пойдут питомцы все по верному пути,
Тогда учительское сердце засмеется

Пусть будет в жизни вам всецело
Здоровье, радость и ребячий смех!
Ведь вы свершаете большое дело,
Готовя кадры для страны, для всех.

                             О. Макарова  м.Зеленодольськ





                                                                                                                                                    
Категорія: Пам'ять | Додав: вчителька (26.07.2012)
Переглядів: 1039 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Онлайн ігри
!
Новини нашої школи
Новини про наше життя в школі
Наш відеозал
Відеоролики про наше життя в школі
Куди звернутись?
Національна дитяча гаряча лінія
***
Захист прав дитини
Для Вас
Електронні журнали та електронні щоденники

free counters
Сайти вчителів






***
Календар
Погода за вікном
Корисні посилання
























Prezentacii.com
Ваши линейки на рабочий стол
 © Ласкаво запрошуємо  2020
Створити безкоштовний сайт на uCoz
Рейтинг@Mail.ru